- рекомбінація
- —————————————————————————————рекомбіна́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
рекомбінація
Смотреть что такое "рекомбінація" в других словарях:
рекомбінаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
рекомбінаційний — а, е. Стос. до рекомбінації … Український тлумачний словник
рекомбінація — ї, ж. 1) фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, внаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми). 2) Розміщення складових частин чого небудь у новому порядку. 3) біол. У генетиці – перерозподіл генетичного… … Український тлумачний словник
рекомбінувати — у/ю, у/єш, недок. Здійснювати рекомбінацію … Український тлумачний словник
рекон — а, ч., біол. Одиниця рекомбінації генів, що є найменшим, здатним до рекомбінації, структурним елементом гена … Український тлумачний словник
флуоресценція — флуоресце/нція або флюоресце/нція, род. флуоресце/нції (англ. fluorescence) короткотривала (від пікосекунд мілісекунд) люмінесценція. Виникає внаслідок: опромінення речовини світлом, йонізуючим промінням, проходження крізь неї електричного струму … Фізико-технічний словник-мінімум
